|
|
| ХАТА МОЯ | ПОРТФОЛІО | ХРИСТИЯНИНУ | ПОЧИТАТИ | МОЄ ЖИТТЯ | ФОТОАЛЬБОМ | ЗВ'ЯЗОК | |
 Один на один с FreeBSD |
|
|
HTML Digest 05
Красиво чи ні?!Признаюсь, що на цей раз я запланувала зовсім іншу тему, але несподівано зрозуміла, що постійне обговорення чужих сайтів та програм давно перешкоджає мені висловити те, що я сама думаю з приводу сучасного веб-дизайну (а думаю я про це давно і напружено)... Отже, сьогодні я таки насмілилась поговорити про наболіле - що таке добре і що таке погано у веб-дизайні. Насамперед, мушу попередити, що не маю жодного наміру ганьбити недосвідчених початківців і казати, як деякі, що “...потік непрофесійного дизайну нагло псує веб-простір...”, - надто малий наш UANET, щоб отак, при корені, рубати чийсь щирий ентузіазм і бажання відкрити себе світу. Люди, малюйте сторінки - великі і маленькі, добрі і не дуже, - не помиляється той, хто нічого не робить! Моя перша сторінка ще досі висить десь у мережі, хоча адреси я не дам ніколи і нікому, - вона страшненька і кострубата... Правда, за її інформаційне наповнення мені зовсім не встидно - варто б її редизайнути, але я лишила її такою, як є - на згадку про перші кроки, як точку відліку, як те, з чим можна безболісно порівняти все, що зробилося потім... Якщо ви впевнені, що навіть не дуже гладкий дизайн і відсутність Фотошопу не зіпсує того, що ми називаємо ідеєю сторінки, то не встидайтеся, розміщуйтеся в мережі. Тим більше, що все настільки суб’єктивно. Немає в світі більш невизначеної і інтуїтивної речі, ніж краса, і можна багато розводитись про золотий переріз, симетрію, співрозмірність, баланс, композицію і контраст, а не зуміти все це прикласти правильно і цю саму красу сотворити. Набагато легше зробити те, що називається “просто і зі смаком”. На цьому наразі зупинимося. Одну і ту ж річ дехто назове гарною, а інший - бридкою. Давайте я спрямую вас в одне місце, де ви гарантовано не побачите бридкого дизайну. Отож, фонд “Сейбр” - це там, де можна недорого придбати (це називається доброчинним внеском) англомовну літературу із різних галузей, яку безкоштовно дарують нам американці. Погортайте, потримайте в руках ці важкі, з ароматом далеких книгарень, видання, і ви майже одразу зрозумієте, що таке “корпоративний стиль” (наприклад, в книжках з економіки, маркетингу, менеджменту), і де дійсно активно попрацювала нічим не обмежена уява художника і фотографа (книжки з психології, наприклад). Відвідини цієї книгарні, безперечно, виведуть із творчої кризи будь-якого зфрустрованого дизайнера - недарма американський дизайн, і веб-дизайн зокрема, вважаються заледве не еталоном в усьому світі. Досить зауважити, що декілька років тому саме вони панували на усіх конкурсах із веб-дизайну, хоча зараз це не зовсім так, і уявний центр прогресивної “вебної” думки поступово зміщується в Європу (можливо, це пов’язане із тим, що саме Европа тепер має більшу частку користувачів Інтернету). Зазначу, що сліпе перенесення поліграфічного дизайну на екран монітора - це найбільш безглузде вирішення, яке тільки можна вигадати. По-перше, розміри сторінки та екрану по-різному орієнтовані, по-друге, нікуди нам не подітися від рамки браузера, по-третє - серфувати - не читати, а навігувати - не перелистувати. Тобто, тут не мавпувати доведеться, а творчо застосовувати (тим більше, маємо DHTML). Те, що можна перенести з найменшими втратами - колірну палітру, поєднання шрифтів і графічних елементів, вирівнювання блоків інформації на сторінці, - можна намагатися змоделювати, і це хороша практика. Орієнтир ми маємо. Не завадить перейтися мережею, почитати ресурсики (дивіться статтю в номері нашої газети за 21 липня цього року - можна знайти на нашому сайті), знову ж звернутися до “веб-дизайн-біблії” Кірсанова (дивіться попередню статтю, або ще ось один лінк: http://www.symbol.ru/dk/articles/). Але перше, на що ми натикаємось, це, як правило, протиріччя, протиріччя і ще раз протиріччя. Наведу декілька прикладів. Одні вважають, що яскравий фон - це цікавий і сильний елемент дизайну, інші - що цей елемент одразу ж викаже у вас дилетанта. Одні вважають, що треба обов’язково всі зображення робити гладкими, при цьому усе ж віддаючи перевагу 256-ти колірним GIF-ам. Одні категорично забороняють робити полосу прокрутки по ширині вікна, а інші роблять дуже цікаві проекти, кладучи сторінку на бік (уявіть собі, наприклад, розтягнуту таким чином кругову панораму міста Львова з Високого Замку). Одні (для того, щоб сторінка пристойно дивилася при будь-яких розмірах вікна і екрану монітора) радять робити ширину таблиць і їх клітинок у відсотках, а інші (для того, щоб сторінка вантажилась набагато швидше, - бо браузеру явно потрібно чималенько часу для прорахунку кожної такої “відсоткової” таблиці) говорять, що треба їх задавати в пікселах. Одні... Ну добре, наразі досить. Очевидно, що істина завжди десь посередині, але от де?... Щоправда, є поради, на які майже нема чим заперечити. Перерахую лише основні:
- завжди в <IMG> задавати WIDTH і HEIGHT для швидшого завантаження
сторінки; Визнаю, трошки я намішала тут “гороху із капустою” - але саме так виглядає короткий дайдждест всього, що радять в мережі досвідчені (і не дуже) веб-дизайнери. А дещо (вгадайте, що саме) є моїм власним винаходом. Як бачите, поради ці стосуються не власне веб-дизайну, а суто оптимізації і кращого представлення сторінки для користувача. Хоча деколи важко зрозуміти, де закінчується “веб-” і починається “дизайн” і навпаки. Ну, і як вам така салатка?... І головне: завжди випробовуйте свій сайт спочатку на собі, а вже тільки потім на своїх відвідувачах. Далі. Можна не мати Фотошопу, не вміти малювати гладкі кнопочки, заокруглені кутики і барабольки-маркери, але ніщо не заважає навіть найпростішими методами зробити сайт зручним для гуляння по ньому. Тобто, тепер про питання навігації. Деякі товариші (а багато з них - навіть такі самі, як ви, веб-дизайнери) відключають показ картинок у своїх браузерах (і мотивують це тим, що не бажають образити своє вирафіноване і витончене розуміння прекрасного спогляданням аматорських віртуальних “проб пера та сканера”). Уявіть собі, що вся ваша навігація тримається на imagemap (дивіться статтю з циклу “Швидких пальчиків” за 23 червня цього року - на жаль, на сайті вона наразі не проілюстрована картинками, тому краще зверніться до газетного варіанту) або на масивах кнопочок, в яких ви зумисно не проставили ALT - щоб не псувати ідеальну картину гуляння миші по усіх нірках та підвалах вашого сайту (забувши про те, яким важливим для пошукових машин є текст, записаний у ньому)... І що тепер? Вже ніхто нікуди не гуляє. А як було б добре, якби в самому низу сторінки була проста стрічка із лінками, продубльованими текстово. Воно вам дизайну не попсує, і навіть більше - додасть йому певної логічної завершеності. Це тому, що деколи, малюючи чудову верхню полосу (просто весна у Венеції, і все тут), забувають про нижню, яка деколи виглядає, як незаселені холодні простори Гренландії... Ще одне зауваження на рахунок навігації - якщо можна вільно пересуватися по сайту, не задіюючи кнопки браузера “Back” та “Forward”, то у вас усе в порядку, а якщо ні... Накресліть структуру сайту - і ви зможете знайти можливі білі місця на його карті. Ну і яка стаття без лінку: http://www.design.ru/kovodstvo/boltology/porka/. Тут можна виставити сторінку для жорсткої критики - може, комусь допоможе. Я відчуваю, що у вас на язиці крутиться одне дуже особисте запитання: чи дотримується авторка статті усіх цих настанов?... Ха!... Та ви що, знущаєтесь, хіба це можливо?!...
|
|
|||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Ідея проекту, програмування, HTML, CSS, дизайн,
редагування та переклад текстів - Дідок Олександр. | |||||||||||||||
"Не думаючи жити/філософія сучасного життя"