Написана - російською мовою Вміщує - 704 сторінки Наклад - 2500 екземплярів Рекомендована ціна - 75грн Рік видання - 2006 Видавництво - MK-PRESS Автор - Дідок О.О. ISBN 966-8806-00-X
[16.05.2006] 21-го травня вийшла моя книга по операційній системі FreeBSD. Пишу нову книгу по PHP. Дякую за підтримку ...
[24.02.2006] Добавив систему рейтингiв. Тепер ви можете оцiнити на свiй смак кожну статтю за п'ятибальною системою. Скоро напишу сторiнку рейтингових статей i систему коментарiв. Очiкуйте)
[19.01.2006] Життя радісне, коли на нього дивишся з добрими очима і гарним настроєм). Так от останні чудові фотографії від мене можна знайти тутечки, доречі, там можна знайти і мене, якщо когось зацікавить це)). Ммм. Дя - поповнив рахунок на хостинг ще на рік, збільшивши пакет)) Тепер у мну 3гіга місця, багато піддоменів, достатньо баз данних і навіть можливість повісити декілька доменів у себе - не погано, коротко кажучи. Ну добре, досить, ато вже не новина - а ціла стаття про моє життя-буття)) Заходьте ще)
Проминув рік ... я знову тут і пишу продовження. Нажаль. Але життя й повинно складатися з різних переживань, подій ...
Отже ... я звільнився з компанії. Пишу технічну книгу, точніше по операційній системі FreeBSD, пишеться важко - перша моя робота такого розмаху. Намагаюся з знайомими розвивати та продвигати свою компанію. Життя пливе, цікаво тільки в якому напрямку?!
А в цю суботу (02.04.2005) було 5 років Українському порталу. Повисіли на Бесарабській площі, і потім двинули в клуб "Магма" що на печерську, де був накритий фуршет і замовлено святкування такої події. Але ж я не люблю такі дійства, не люблю толпу, шум,
електронну музику ... трішечки підпорчує настрій Лордамід, який навіть пиво не може нормально пити, приходиться просити вгамуватися, присісти чи вийти ... уйшов, хух ти йо *))
Туди-сюди бігають гарні дівчата ... навіть очі втомилися шмигати, не повірите ... особливо гарною той вечір була ~L@P@~ ... ой ... а імен то я не знаю, ось так от - діти Інтернету ... брєд ... і я повуха в ньому *(
Цікаво, як би склалося моє життя якби не існувало Інтернету, компьютерів. Як би я зміг себе реалізувати? Творчість? Не знаю, я себе не вважаю засильно творчою людиною, але інколи пробиває, але ж так бува у всіх.
Дивлюся на сьогоднішню молодь, і розумію, що я знаходячись серед них, не можу належати до них. Можливо то є страх?!
Знову вкотре читаю книгу Фредеріка Бегбедера. Ті хто дивилися список літератури яку я прочитав за останні роки, знайдуть що це не друга і не третя читана мною його книга. Гарні ідеї, гарні книжки. РЕАЛЬНІСТЬ. РЕАЛЬНІСТЬ ОПИСАТИ ВАЖКО, а він зміг, вкотре ...
Я не можу не процитувати сторіночну з читаної зараз книги ... це те про що я думаю, те що мене болить, те що я бачу навколо, і нажаль так багато ... і нажаль це популярно ... отже я не популярна людина, не можу нею бути ... я з 60-тих років??? Я ІЗГОЙ нинішнього суспільства ... добре, облишимо ... читаємо, можливо ви знайдете тут себе ...:
Сторінки 156-157. Windows on the World. Фредерік Бегбедер. Рос.переклад Ірини Стаф:
В Америке 60-70-х плейбой был сверхчеловеком. Всякий уважающий себя самец обязан был походить на Тома Джонса, Гюнтера Сакса, Порфирио Рубиозу, Малко Линге, Хулио Иглесиаса, Курта Юргенса, Роджера Мура, Уоррена Битни,
Роже Вадима, Берта Рейнолдса. Нужно было носить рубашку, распахнутую на груди, чтобы торчали волосы. Нужно было любой ценой клеить каждый вечер новую женщину.
Нужно было круглый год щеголять загаром. Все то, что на рубеже столетий считается верхом старомодности и пошлости, тогда было высшим шиком. Французские буржуа просто молились на Эдди Барклея и Саша Дистеля,
Жан-Поля Бельмондо и Филиппа Жюно, хиппи или рок-звездам было до них далеко. Добавьте появление противозачаточных таблеток, упрощенные процедуры развода, феминистскую и сексуальную революцию - и вы получите МЕЖДУНАРОДНОГО ПЛЕЙБОЯ, "несерьезного человека",
описанного психиатром Шарлем Мельманом, того, кто стремится к "наслаждению любой ценой". Что произошло? Свобода уничтожила брак и семью, супружество и детей. Верность превратилась в реакционное, неосмысленное, бесчеловеческое понятие. В этом новом мире любовь длилась самое большее года три.
Сегодня МЕЖДУНАРОДНЫЙ ПЛЕЙБОЙ по-прежнему жив. Он сидит в каждом из нас; его волей-неволей переварил и усвоил каждый мужчина. МЕЖДУНАРОДНЫЙ ПЛЕЙБОЙ холост, потому что отрицает любые узы. Он каждую неделю меняет гражданство. Он живет один и умирает один. У него нет друзей, только светские и профессиональные знакомства. Он говорит на франко-английском. Он выходит из дому, только чтобы снять гирлу (по-нашему телку).
Вначале, когда он богат и красив, он соблазняет легкомысленных женщин. Потом, порастратив богатство и красоту, он будет платить проституткам или смотреть порнофильмы и дрочить. Он ищет не любви, а только наслаждения. Он никого не любит, особенно самого себя, потому что отрицает страдание и боится потерять лицо. МЕЖДУНАРОДНЫЙ ПЛЕЙБОЙ обливается шампанским в Сан-Тропе, подсаживается к продажным девкам в гостиничных барах и заканчивает свои похождения в клубе для свингеров
с наемной бабой. Конечно, это кичевая фигура (во Франции его часто пародировал Жан-Пьер Мариель, а в США - Майк Маерс в персонаже Остина Пауерса), но следом за ним идет мужчина-мутант XXI века, сидящий на виагре до самой смерти. МЕЖДУНАРОДНЫЙ ПЛЕЙБОЙ смешон, он ходит в мокасинах на босу ногу, чтобы казаться молодым, но он ставит правильные вопросы: зачем нужна любовь в цивилизации желания?
Зачем обременять себя семьей, когда отстаиваешь свободу как высшую ценность? Зачем нужна мораль в обществе гедонизма? Если Бог умер, значит, весь мир - бордель, и надо просто этим пользоваться, покуда не сдохнешь. Если индивид сам себе король, значит, нам не остается ничего, кроме эгоизма. И если отец перестал быть единственным авторитетом, значит, единственный предел насилию в нашей материалистической демократиии - это полиция.
Ось так от. Мабуть таки я ізгой *(. А чё ... бути особливим не так і погано, тим паче я знаю що не один я такий. Можливо якась дівчина й приглянеться на мене, людину яка ще цінує відвертість, взаємоповагу, посвячення коханій людині на все життя, можливо ... а Можливо я просто живу в гарній казочці намальованій самому собі. Весело до сліз *)
"Я нібито знаю, що поруч десь ти ..."