|
|
| ХАТА МОЯ | ПОРТФОЛІО | ХРИСТИЯНИНУ | ПОЧИТАТИ | МОЄ ЖИТТЯ | ФОТОАЛЬБОМ | ЗВ'ЯЗОК | |
 Один на один с FreeBSD |
|
|
Де воно - кохання ... Вечір. Я їду додому. Кожен день для мене стає все важчим. Все більше думок наповнюють мою голову, в той самий час думок меншає – полишається одна велика думка... вона переповнює мене, не дає вільно дихати, думати ... жити. Пройшлися по Хрещатику, постояли біля метро ... поговорили ... розійшлися ... смуток ... пустота ... народ веселиться ... а у мене все інакше. ... метро ... попутка ... зупинка .. ... ніч ... вітер ... поле ... 
я тихо йду ... навколо нікого ... позаду мене полишаються вогні траси .. попереду місяць ... сьогодні він не такий яскравий ... сьогодні не чисте небо ... не видко зорі ... один місяць пробивається через пелену хмар, його видко ніби через мутне скло .. яке до того ще й викривлює його ... тихо повільно йду – швидко йти не хочеться ... важко ... я згадую своє життя, згадую що колись міг любити, терпіти, мовчати, плакати ... що сталося, куди це все пропадає. Колись я був не потрібен світу і жив ... тепер комусь потрібен – та вже не живу ...тишу починає замінювати вітер, з кожним моїм кроком ... все важче дихає небо ... здіймає шелест листви тополь ... вони скриплять, намагаються встояти .. втриматися .. але вітер бере своє – завтра буде негожий день, 6-те травня 2004-го, полишилося менше години ... і завтра мені буде важче ... я думаю ... я заплутався ... я заперечую собі, тобі, вам, їм ... всім ... любов, кохання, закоханість ... що це, яке пояснення і де межа?! Чому я впевнений що колись міг любити, якщо зараз не знаю що таке любов. А чи є взагалі людина з якою я зможу прожити своє життя, бачити одне обличчя, очі, погляд, чути той самий голос.… колись терпів, чекав, забував і згадував, бажав, шукав і тікав, мовчав, кричав, відповідав, вагався і був певен, плакав, сміявся, посміхався, ображався і прощав. Я чекав, що буду потрібен - але так і не був почутий *(. Хтось скаже що це доля ... я не вірю в долю, я не вірю у вдачу...свобода вибору, свобода поведінки ... але й відповідні наслідки, - ось в що вірю я. ВИБІР і НАСЛІДКИ!... Я обернувся. Знову ніде нікого. Майже все село спить. Завтра таки буде негожий день – все на це вказує: вітер і місяць, моя душа... Через плече перекинутий рюкзак, чорний, тряпчаний, колись був куплений в супермаркеті “Максі” за трохи більше ніж сотню гривень, дешевенький такий*). На ньому написані слова які інколи викликають у знайомих посмішку: “FANATIC [Sports Systems]” ... Хм! Що смішного в слові фанатик??? ))). З переду ще якось на бляшці прив’язаний шкіряний клаптик з простим текстом “JESUS” (“Иисус” з іншого боку). Текст майже не видно, але я не знімаю і досі не спадало на думку, - він обійшовся мені давно в 2 грн., не хочу викидати, проносив 4 роки і звик якось, хоча така маленька і незначна річ). Сьогодні я несу додому диски з новою серверною ОС від Майкрософт: MS Windows Server 2003, Enterprise Edition, - просто хочу спробувати поставити, прогледіти ... ... Колись я почув від брата таке поняття як “запасний варіант”. Не буду його описувати: що де як і чому він використовується. Але знову задаюся питанням, в чому його сенс. Якщо заглибитися то створення сім’ї на ньому до добра чи щастя не приведе. Бачити поруч одну людину і жаліти що міг бути з іншою ...знову стає тихіше, закінчилися тополі, тепер і місяць позаду мене ... а попереду пустота і ніч ... я знаю що там ліс, але думається про інше ... я вдома ... інколи приходиться видавлювати посмішку, аби свої не почали питати чи щось не так зі мною чи на роботі. Зі мною все гаразд – думаю всі будуть згодні; у мене лишень припадок глупих думок, - думок без змісту і результатів *(. Хоча відносно результатів я не певен. Мені здається що знову прийшов час переосмислення себе, поведінки, своїх слів, принципів... ТАК! Я впевнений – це знову зміна мене самого. Так буває завжди коли власний вибір (а він будується згідно принципів) приводить в глухий кут ................................ починаю подорожувати - Харків - Одеса ... Після них починаю розуміти, що втрачаю снагу до керування своїм життям; починається хаос, котрим керувати все важче ... Надії починають помирати я багато мріяв в дитинстві побувати в різних містах, але з-за певних причин мені це не вдавалося. Я бачив як подорожує мій клас, мій брат, чув їх розповіді і не розумів ... тепер я маю змогу бачити ...)
|
|
|||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Ідея проекту, програмування, HTML, CSS, дизайн,
редагування та переклад текстів - Дідок Олександр. | |||||||||||||||
Пісня "Ластівка"+mp3