|
|
| ХАТА МОЯ | ПОРТФОЛІО | ХРИСТИЯНИНУ | ПОЧИТАТИ | МОЄ ЖИТТЯ | ФОТОАЛЬБОМ | ЗВ'ЯЗОК | |
 Один на один с FreeBSD |
|
|
"Загаслий вогонь" "Загаслий вогонь"(не оповідка, а роздуми)Він збирає дрова до кучі, намагається все це запалити, наганяє потоки повітря — і ось зривається перший вогник, другий … годину тому йому було холодно, а тепер він має можливість погрітися. В очах жваво то бігають, то плигають, то ховаються чи лягають полум’яні чоловічки кумедної зовнішності )). Його руки простягнуті над гарячим полум’ям. Через годину полум’я зменшується, тепло розсіюється, загасає світло. Він знову бере пару дровиняк, кидає їх до жевріючого жару, наганяє потоки повітря і … за хвилину насолоджується теплом. Цей процес має тривати вічно, допоки людині потрібно буде тепло, а тепло потрібно їй завжди. Запалити, роздмухати, підтримувати … Майже такі самі закони діють в інших ситуаціях. Це стосується машин, які потребують постійного добавлення пального, масла, вчасної профілактики. Інакше вона може поламатися. Горе-водій буде кричати і сваритися що вона така сяка погана була, піде купувати нову, але історія повториться при недбалому догляді (цікаво, хтось додумується їздити без пального?). Всі процеси в житті діють за подібними законами, в їх основі підтримка певної постійності за рахунок інших дій та назвемо це так — сировини. А в кінці кінців все замикається. Пишучи про це все, я думаю про інше, про вогонь кохання та його підтримку в шлюбі. Я звісно не одружений, тому ви можете сказати: та що ти про це знаєш, не вчи нас, брєд … і таке інше. Можливо ви будете праві. Але все ж таки є певні закони, якими ми нехтуємо. Недавно з кимось дискутував (не скажу з ким) на тему кохання, стосунків, про взаємодовіру, взаємоповагу, взаємопорозуміння. Але … Але сказати те що хочеться - важко в одному пов’язаному моноліті, тому будуть просто обривки думок. Отже, на які принципи чи то закони я опираюся — пояснив, і маю надію що не помиляюся). Дивлячись з точки зору психології також думаю що не буду їй перечити. Мабуть не одному мені часто доводиться спостерігати розлучення молодих (і не молодих) сімей. А яка причина? Він/вона перестали розуміти один одного, він/вона до мене не так ставляться, він/вона мабуть (саме просто втрата довіри) зраджує мені і таке інше. Розлучення, нове весілля, щастя … повторення історії …. Що ж, дівчата звикли сидіти і чекати (ой як часто в нічних клубах *), коли принц на білому "мерсі" (цікаво чому на мерсі? *) підкотить, потім вдруге з лестощами, потім підкотить з квітами, потім про щось благатиме на колінцях і лише потім, можливо, на нього звернуть увагу. УРЯ, радість, щастя, весілля, знову якісь очікування, а в той самий час … Він звик довго добиватися взаємності — квіти, пісеньки під вікном (ой, це все з предмету середньовічної історії *), віршики, подаруночки (мабуть то буде "пальцювата мобіла"), багато компліментів, стояння на колінцях для звернення особливої уваги. Ура, кохання, одруження, щастя, робота, непорозуміння, розлучення. Що ж … здається проблема з обох сторін?! Він вважає що достатньо лише добитися уваги, кохання і взаємності а після одруження все полишиться як є. А вона вважає, що той самий лицар буде її все життя розуміти з півслова і таке інше, без приділення йому і СОБІ уваги. Їм здається що це все. … Але любов згасає, як згасає вогонь. Ми отримуємо протиріччя законам. Кохання подібне до вогню, його треба підтримувати та розпалювати все життя. ВСЕ!!! Дарувати квіти до старості не тільки по святах (а інколи й таке забувають *(…), але й щомісяця. Стоп, чому щомісяця, щоразу коли вона того варта, а вона варта того щодня! Казати про її красиві очі, адже вони насправді такі красиві … дивитися у них щоразу як ніби бачиш вперше (саме як коли в них закохався). Слухати її голос як найприємніший звук у світі, а він таким і є насправді! Носити "на руках", навіть, коли вже немає на це сил, адже обіцяв це стоячи на колінцях коли освідчувався і - тобі повірили. Отже смусиш виконувати обіцянку. А "носити на руках" - це не те щоби носити на руках насправді, це значить боготворити її як в своїх думках, так і розповідаючи про неї друзям та знайомим. Вона повинна бути найкращою, бо вона найкраща, чи не так? Вона ж має так само відноситися до свого лицаря ("принца"), і не лише тоді, коли він принесе квіти чи подарунок, чи осипле компліментами, а завжди — адже він того вартий … слідкувати за собою, вагою, формою тіла, зачіскою так само як і тоді до зустрічі з ним … адже він вартий того, аби ви полишалися гарною жінкою. Всього цього та іншого дуже багато і здається що прожити так не можливо, але людина яка прагне щастя в шлюбі, повинна підігрівати кохання, а не кидати його на плечі простої обіцянки "бути разом допоки смерть не роз’єднає нас" …. а в результаті роз’єднуємо самі ми. … ідилія, я це не раз чув від людей що не вірять в таке, а я вірю, і я знаю що так може бути і є! … Якщо ви в це не вірите, не пишіть і не доводьте мені що це не так. Ви не будете почутими, бо ви мабуть станете відразу не вартими того аби бути почутими *) Не підтримувати вогонь, гірше ніж його затоптати ……………..(10 листопада 2005 03:54) далі буде.
|
|
|||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Ідея проекту, програмування, HTML, CSS, дизайн,
редагування та переклад текстів - Дідок Олександр. | |||||||||||||||
Любові тепло